Ассізі. Під заступництвом святого Франциска Ассизького.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Місто в Умбрії в провінції Перуджа.
Мова: італійська.
Етнічний склад: переважають італійці.
Релігія: Римо-католицька церковь.Денежная одиниця: ев [Найбільша ріка:
Кіаш <(притока Тибру). Найважливіший аеропорт: аеропорт Сант егідою.

ЦИФРИ
Площа: 186 км2 Населення: 27 683 чол. ; 2009 р.). Щільність населення 148,8 чел/км2 Висота над рівнем моря: 424 м

КЛІМАТ

Середземноморський.
Середня температура січень
+6- C.
Середня температура липня:
+24- С.

ЕКОНОМІКА

Промисловість: харчова та хімічна. Сільське господарство:
тютюн, оливки, пшениця, виноград.
Місто є важливим
центром туризму і паломництва.
Сфера послуг: туризм.

ІСТОРІЯ

Святині Ассізі — один з найбільш значущих центрів католицької церкви у релігійному Італії,

Імовірно історія міста Ассізі почалася ще за тисячу років до н. е.. Першим в цих краях поселився стародавній італійський народ умбрів, пізніше відтиснутий етрусками. Існує легенда, згідно з якою місто було засноване троянським принцом Асіо.

У 295 г до н. е.. місто стало римської муніципій Ассізіум, причому місцеві жителі отримали рівні з римлянами цивільні права, разом з якими, щоправда, вони взяли на себе зобов’язання служити в римській армії. Для Ассізі період римського правління був часом процвітання, однак варварські набіги, що послідували за падінням Римської імперії, не залишили від колишнього пишноти й сліду. У 545 г Ассізі був зруйнований остготами. Згодом у цих краях встановився контроль лангобардів, а пізніше франків.
У XI в. тут назрів конфлікт між гвельфами (прихильниками папської влади) і гібелінів (підтримували владу імператора). Більшість населення підтримало Ассізі останніх.
У XIII в. Перуджа центр гвельфів взяла верх в політичній боротьбі з ассізійцамі, і в місті була встановлена ​​влада папи. У XIV ст.
за поразкою пішла епідемія чуми в 1348 р., за якою прийшов занепад. Коли ж місто, нарешті, змив сліди «чорної смерті», люди знову змогли займатися торгівлею. Ассізі почав багатіти, розвиватися й забудовуватися. Церкви, які були побудовані в середні століття, наприклад базиліка Святого Франциска, тепер залучають католицьких паломників з усього світу, а також туристів.

ВІДГУКИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Цивілізація, здається, обійшла Ассізі стороною — зовнішній вигляд міста практично не змінився з середніх століть.

Ассізі — своєрідний острівець Середньовіччя в Умбрії. Архітектурна спадщина цього міста сильно постраждала під час землетрусів
1997 р., але, на щастя, головна визначна пам’ятка міста — базиліка Святого Франциска (покровителя міста) була відреставрована
і відкрита для відвідувачів вже через два роки.
Доля міста тісно переплелася з історією ордена францисканців, засновником якого був святий Франциск Ассизький. У першій половині
XIII в. в місті з’явився перший францисканський монастир Сакро-Конвент (сьогодні він головний монастир ордена).
У 1228 р., після канонізації засновника францисканського ордена, почалося будівництво легендарної базиліки Святого Франциска, яка
вважається частиною комплексу монастиря Сакро-Конвент. Покровитель Ассізі, за побажанням, висловленим ним за життя, був похований у крипті
базиліки, а пізніше поруч були поховані четверо його послідовників: Массео, Анджело, Руфін і Лев. Особливу архітектурну цінність церкви
надає її внутрішнє оздоблення: тут можна побачити фрески XIII ст., виконані італійським художником і архітектором Джотто
(Бл. 1267-1337 рр..) Та його учнями.
Інше значуще місце для приїжджаючих в Ассізі паломників базиліка Санта-К’яра, розташована на однойменній площі. Кьяра особисто знала
Франциска Ассизького і була однією з перших його послідовниць. Пізніше вона створила близький до францисканцям жіночий чернечий орден
Кларісси. У стінах базиліки Санта-К’яра тепер зберігається важлива для католицької церкви реліквія розп’яття Сан-Даміано.

ПАМ’ЯТКИ

| Монастир Сакро-Конвент (XIII ст.) — Перший і головний францисканський монастир;
| Базиліка Святого Франциска (XIII ст.) — Місце поховання Франциска Ассизького
| Базиліка Санта-Кьяра (XIII ст.) — Місце поховання Кьяри Ассизького, однією з перших послідовниць святого Франциска;
| Кафедральний собор Св. Руфіна (XII-XVI ст.);
| Монастир Еремо-делле-Карчері;
| Замок Рокко-Маджоре (XIV-XVI ст.) — Охоронна фортеця, розташована у найвищій точці міста;
| Площа Пьяцца-дель-Комуні;
| Руїни акведука;
| Руїни етруських міських стін.

Джерело: Журнал «Атлас. Цілий світ в твоїх руках N74 (червень 2011)»

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Adblock detector