Без жалю і компромісів («Сутінки. Сага. Молодий місяць»)

Є фільми, що розділяють глядацьку аудиторію за статевою, расовою, освітньому, соціальному чи іншою ознакою. Однак переваги різних категорій все ж схильні взаємному проникненню, а іноді і відвертою дифузії, формує якесь загальне сприйняття тієї або іншої картини. З фільмом «Сутінки. Сага. Молодий місяць» все інакше. Він чітко і безкомпромісно розділить глядачів на «дівчаток-дівчат-жінок», які мріють про те, щоб за володіння їх рукою, серцем і іншими частинами тіла билися мерехтливий на сонці вампір і вовк з людською душею, і тих, хто просто любить якісний кінопродукт незалежно від його змісту. І між цими двома кланами не буде миру і злагоди до кінця віку, як між кровососами і перевертнями. Амінь!

Першій категорії глядачів у картині «Сутінки. Сага. Молодий місяць» сподобається геть усе. Адже в ньому ще більше волоокої Роберта Паттінсона, що веде мовлення про вічне кохання, ще більше страждає Крістен Стюарт, готової вирушити за коханим хоч на край землі, хоч за край, ще більше Тейлора Лотнера, оброслого чудовими трицепсами і позбувшись настільки спотворювали його довгого волосся. Глядачі з цього клану, будуть із завмиранням серця стежити за метаннями Белли, супроводжувати красномовними схлипуваннями монологи Едварда і співпереживати Джейкобу, так і не зумів вклинитися своєї волохатою лапою між двома закоханими.

Їх, тобто глядачів, зачарує музика, яка набирає переможну силу щоразу, коли Белла в припадку розпачу падає в золоту північну листя, захопить величні пейзажі резервації Ла-Пуш і бронзовокожіе її мешканці. Так, і витончені червоноокі Волтурі, вершать суд над безсмертними і знищують цілі виводки довірливих туристів разом з дітьми, всупереч здоровому глузду й оголошеному ними ж самими правилом не афішувати своє існування.

У самій філософії фільму, яка передбачає, що живу людську душу можна легко приректи на вічне прокляття через підліткових пристрастей, вони теж не побачать нічого поганого. Адже вампіри такі молоді, красиві, і в них такі дорогі машини. Ну, впадають в екстаз, відчувши запах людської крові. Але зате як декламують Шекспіра.

Для них фільм буде ідеальним продовженням ідеальної історії ідеального кохання.

Другий категорії глядачів, до якої увійдуть Homo Sapiens всіх статей, рас, релігій і віків, буде неймовірно складно. Хоча б тому, що витримати два години п’ятнадцять хвилин видовища, вируючого на екрані з інтенсивністю дріжджового тіста, і зрідка випускає на поверхню бульбашки дії, складно для людей будь-якої фізичної підготовки.

Або, наприклад, тому, що тягучі, як соснова смола, діалоги героїв про те, хто і що з них зробить заради вічної любові чи через відсутність оної, до другої години починають нагадувати настирливе бурмотіння приймача у сусідів по гуртожитку.

Цих глядачів обурить виключно погана гра майже всіх акторів і наповнить сумом присутність серед червонооких кровососів Дакоти Фаннінг і Майкла Шина, настільки прагнуть бути схожим на вампірів, вірніше на уявлення про них Стефані Майєр, що це стає схоже на пародію. Щоправда потім, вже після виходу із залу ця категорія глядачів зрозуміє, що прекрасні загалом актори стали заручниками безсилля сценаристів, і щиро поспівчуває ім.

Їх, цих глядачів, неприємно вразить огидний грим, рваний монтаж, невиразне музичний супровід, банальні спецефекти і занадто буквальне цитування літературного першоджерела, що свідчить про блідою режисерської немочі.

Мова, звичайно, йде про тих глядачів, які до цього часу ще не будуть безнадійно спати, розсипавши по кріслу залишки попкорна і окропивши себе недопитою колою.

Вони ніколи не домовляться — ці два непримиренних клану. Одні будуть без особливих аргументів віщати про велич фільму і розмазувати щирі підліткові сльози перед портретом Роберта Паттінсона, а другі будуть з енергією, гідною кращого застосування, імітувати блювотні позиви.

Так що, перш, ніж йти на фільм «Сутінки. Сага. Молодий місяць», вирішіть для себе, до якої категорії глядачів ви готові належати, і тоді ви зможете провести час із більшою користю для себе. І пам’ятайте, в безумовному виграші залишаться лише ті, хто фінансував цей проект, бо перехльостуються через край людські емоції, які, безсумнівно, будуть викинуті на сторінки блогів, соціальних мереж і сторінки електронних ЗМІ — найкраща гарантія прибутковості цього підприємства. Їм все одно, на чиїй ви стороні, головне, що по різні сторони барикад.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: