Долина гейзерів. Російське «чудо світу».

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Область скупчення гейзерів Камчатці, на території Кроноцкого заповідника. Дата відкриття: 1941 г Кількість гейзерів:
близько 100 (з них 20 великих). Найбільший гейзер: Велетень

ЦИФРИ

Площа: 2 км2 Ширина каньйону
близько 2 км.
Довжина каньйону: близько 4 км.

ЕКОНОМІКА

Сфера послуг: туризм (піші переходи за спеціальними стежках, вертолітні екскурсії).

ПАМ’ЯТКИ

Криницький біосферний поведнік — на його території розташована Долина гейзерів;
| Гейзер Великий — був затоплений, проте при зниженні води «оживає».
| Гейзер Первісток — перший гейзер, виявлений дослідниками в 1941 р.;
| Гейзер Велетень — найбільший в Долині;
| Гейзер Врата Ада — відомий незвичайним рокотом, що доноситься з нього. Немовля — новий гейзер, з’явився після селю 2007 р
| Джерела: Малахітовий грот (постраждав після селю 2007 р.), Ванна, Новий Фонтан, Мала Піч.
| Стіна Вітраж — уступ над стрімкою стіною усіяний гейзерами і гарячими ключами.

ЩАСЛИВА ВИПАДКОВІСТЬ
Ніхто не знає, коли була б відкрита Долина гейзерів, якби в 1941 г не прийняли рішення
досліджувати території Кроноцкого заповідника.

Протягом багатьох століть камчатська Долина гейзерів залишалася поза полем зору мандрівників і дослідників. З давніх часів люди намагалися триматися подалі від цих місць приймаючи клуби вивергається з-під землі пара за підступи нечистих сил. Та й дістатися до цієї області завжди було нелегко: влітку пересування крізь зарості високої трави практично неможливо, а взимку в засніженому регіоні не обійтися без собачої упряжки.
Долина гейзерів була виявлена ​​в квітні 1941 р., коли земля на околицях ще була покрита снігом. Першими, кому пощастило
її побачити, стали радянський геолог Т Устинова та її провідник А. Крупенін, які займалися вивченням річки Галасливою. У 1934 р. ці
території увійшли до Криницький державний заповідник, тому головним завданням учених на той момент було його детальне вивчення.
Помітивши невідомий приплив Галасливою, мандрівники вирішили продовжити шлях уздовж його течії, очікуючи знайти річку, що тече з кальдери (улоговини) вулкана Узон. Але Т Устинової і А. Крупенін вдалося зробити більш важливе відкриття: у злиття річок Галасливою і Гейзерної вони
виявили вулканічний каньйон площею близько 2 км2 усіяний кратерами численних гейзерів. Це була перша і до цього дня залишається єдиною гейзерна долина, знайдена на території Євразії (на той момент вже було відомо про існування трьох подібних долин: в Ісландії, США і Нової Зеландії). Подальше вивчення унікального природного об’єкту було призупинено через Великої Вітчизняної воїни, але після її закінчення Т Устинова ще не раз поверталася в Долину гейзерів. Результатом експедицій радянських вчених стали фотознімки місцевості, а також детальні карти, на яких були відзначені Двадцять найбільших і безліч маленьких гейзерів.
Однак у 1960-х рр. увагу до Камчатському чуду природи стали проявляти не тільки фахівці-геологи, а й туристи. Паломництво любителів дикої природи в ці місця привело не тільки до серйозного збитку для екосистеми. Для багатьох мандрівників, не володіли необхідною для складних переходів підготовкою, прогулянка по Долині гейзерів закінчувалася серйозними травмами. Саме тому в 1967 р було прийнято рішення організовувати планові поїздки, щоб контролювати ситуацію в регіоні, а з 1977 р. туристам і зовсім був заборонений в’їзд на територію гейзерного поля. Обмеження доступу до заповідній зоні зберігалося аж до 1993 р., коли в Долині гейзерів були створені умови для безпечного туризму. Правда, подорожі без супроводу тут як і раніше залишаються під забороною.
Не тільки люди, але й сама природа кілька разів ставила під загрозу майбутнє унікального світу Долини гейзерів. У 1981 р. через дощі річка
Гейзерна вийшла з берегів і місцевість сильно постраждала від розлилася води. Влітку 2007 р більша частина гейзерів була перекрита селевими потоками, і у фахівців були побоювання, що долина ніколи не повернеться до свого попереднього стану. На щастя, занепокоєння виявилося марним, і вже до весни 2008 р всі гейзери були активні і практично повністю відновилися.

Цікавий факт
Одна з причин, за якою на території Долини гейзерів з’являються лише бурі ведмеді, — це праця-нопроходімость Кроноцкого заповідника.
В околицях гейзерній області висота трави може значно перевищувати людський зріст (часом зарості вирас тануть до чотирьох метрів), і тільки ведмедям під силу прокласти дорогу до Долини.
| Незважаючи на те що подорож по Долині гейзерів може бути досить небезпечним і за історію існування Кроноцкого заповідника багато неуважні туристи отримали опіки гарячими потоками, що викидається гейзерами, в Долині не було зафіксована ровано жодного випадку загибелі людини.
| Корінні жителі Камчатки — ітельмени — боялися селитися поблизу сти від Долини гейзерів, припускаючи, що піднімається над нею пар вказує на присутність злих духів. Мінімальна відстань до найближчого ітельменскій поселення складало близько тридцяти кілометрів.
| На території Долини гейзерів проходили зйомки відомого радянського філь ма «Земля Санникова» (1972-1973 рр..), Присвячений ного історії пошуків загадкового острова в Північному Льодовитому океані. В основу фільму ліг однойменний науково-фантастичний роман В. Обручева.
| Хоча струменя окропу виглядають досить загрозливими вони можуть заподіяти челове ку шкоду, тільки якщо він по дійде до джерела впритул.
Секрет у тому, що температура води досягає максимальної температури у самого жерла гейзера. Злітає в повітря водна струмінь швидко остигає, і проливається на землю «дощ» вже не представляє ніякої небезпеки для людини. Чого дійсно варто побоюватися, так це зарослих зеленню «острівців»: під нешкідливим покровом землі може виявитися обпалює суміш землі та гарячої води яка може і затягнути переляканого туриста.

Норовлива МЕШКАНЦІ Камчатки
Кожен гейзер в камчатської Долині володіє своїм непростим характером.

Гейзери — це природні джерела, з певною регулярністю викидають гарячу воду і пар. Формуються вони в основному в областях вулканічної активності, де існує доступ до вогнища діючих або недавно вимерлих вулканів.
У випадку з російської Доліної гейзерів джерелом тепла служить вулкан Узон, останнє виверження якого, за приблизними підрахунками, сталося понад вісім тисяч років тому.
При спостереженні за гейзерами можна помітити, що у кожного з них є свій особливий характер, що відрізняє його серед десятків сусідів.
Як правило, вони мають власний «режим роботи», тобто викид води і пари відбувається у всіх гейзерів по-своєму, причому з певною періодичністю. Цю особливість можна простежити і в Долині гейзерів, де найчастіше самі назви об’єктів говорять про їх особливості.
Наприклад, один з гейзерів прозвали Велетнем, і не тільки через його великих розмірів: початок його активності незмінно супроводжується великим викидом води (під час сплеску в небо злітає водяний стовп заввишки до 35 метрів). Інший гейзер — Ворота Пекла отримав свою грізну ім’я через зловісного рокоту, який постійно доноситься з його глибин. Мабуть, єдиний гейзер, назва якого зовсім нічого не говорить про його характерних рисах, це Первісток. З цього зворушливого імені починається вся історія Долини: адже так
геолог Т Устинова колись назвав перший гейзер, що зустрівся дослідникам під час їхньої подорожі по Кроноцкого заповідника в 1941 р
Території, прилеглі до гейзера, можуть здатися пустиннимі.Дело в тому, що не тільки тварини, але і рослини не можуть довго
перебувати в безпосередній близькості від гарячих джерел (температура випліскуємо фонтанів води іноді може досягати 95 ° С).
Рідкісний виняток бурі ведмеді, які збираються в районі гейзерів після закінчення зимової сплячки, щоб поласувати перша трава, тільки почала пробиватися на зігрітої гарячими джерелами землі.
І жерла гейзерів, і поверхня землі навколо них покриті рівним шаром так званого гейзеріта-сольових кременистих відкладів сіруватого або коричневого відтінку, що залишаються після розливу мінералізованої води. На деяких ділянках вона збирається в невеликі строкаті калюжки, а часом і озерця, фарбують за рахунок все того ж гейзеріта. Єдине рослина, яка зустрічається в безпосередній близькості від гейзерів — це полин.
Незважаючи на те що в наші дні екскурсії на території Долини гейзерів дозволені, людей із зрозумілих причин намагаються тримати на
чималій відстані від джерел. У більшості випадків туристам показують цю область Кроноцкого заповідника з вертольота.
Піші прогулянки неподалік від Долини гейзерів не заборонені, але тільки за спеціально створеним стежках і виключно в супроводі інструкторів.

Джерело: Журнал «Атлас. Цілий світ в твоїх руках N74 (червень 2011)»

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: