Горіх і гріх (“Наша Маша та чарівний горіх”)

Рудоволоса Маша з 3D-формами знаходить чарівний горіх Кракатук, виконуючий будь-яке бажання (але одне). Разом з улюбленими іграшками вона потрапляє у чарівне царство, володар якого – блатний тиран – давно полює за чарівним горіхом. “Наша Маша та чарівний горіх” більше, ніж своєї тривимірністю, дивує убогій графікою і гопниками, що перетворюються в щурів і назад. Дивлячись на це, починаєш думати, що російський мультфільм з 3D-анімацією віддали не тому режисерові.

Режисер Єгор Кончаловський до цієї “дитячої” казки прославився фільмами “Антикілер”, “Антикілер 2: Антитерор” і, почасти, – “Пагоном” з Євгеном Мироновим. У “Нашій Маші” часом дуже виразно відчувається, немов Кончаловський насправді хотів замість цього мультика знімати “Антикілер 3”. Щурів-тиран чарівного царства з зовнішністю і манерами кримінального авторитета, прозорий в розмовах (а кажуть там безперервно!) Блатний жаргон навівають асоціації з російським бандитським “телемилом”.

У такому антуражі чарівний горіх Кракатук непомітно починає сприйматися як злодійський “общак”, через який йде розбирання. Буття визначає свідомість: мабуть, які переконання і цінності у творців мультика – такі в них чарівні фантазії.

Сама тривимірність, що робить “Машу” предметом обговорення, – ганьба вітчизняної анімації. Графіка на рівні початку століття і особливо “екшен” виглядають дико ненатурнальнимі, слова не збігаються з рухами губ героїв. Однак, справедливості заради: ближче до фіналу, коли проходить перший шок від реплік, сюжету та виду персонажів, події мультика стають майже захоплюючими. І водяний “атомний вибух” в замку, стрибки і сутички виглядають в кінці досить жваво.

Найцікавіше тривимірне в мультику – це, звичайно, головні герої. Маша виконана відмінно, хоча куди доречніше виглядали б у мультику для дорослих. Вогняна колишащаяся зачіска, очі-озера, міміка, а також груди і попка, на яких камера спеціально фокусується раз двадцять за мульт, не дозволяють відвести від Маші погляд. Друзі під стать їй теж вдалися: ботанік-буратін, телепень – плюшевий ведмідь і герой-трансформер, очевидно, втілюють три головні хлоп’ячих моделі щодо: розумник, свій-в-дошку-друг і прекрасний принц.

Однак для сюжету “Нашої Маші” герої на екрані виглядають надзвичайно зросло. У контексті того, що відбувається в мультфільмі ідеально б виглядали малюки віку першого року навчання в Гогвортсі. Такі “рольові моделі” повністю відповідали б тим єдиним глядачам, яким “Наша Маша” здатна хоч крапельку сподобатися.

А Маша з чітко випирають сосками під блузкою і хлопчаки-підлітки, пожадане поглядають на неї, занадто вже великі, щоб себе асоціювали з ними п’яти-восьми-річні, і надто ще наївно-примітивні, щоб за ними було цікаво стежити глядачам старшого віку.

З цієї точки зору особливо дивно виглядають в мультфільмі зухвало-сексуальні форми Маші. Колишащаяся при кожному кроці груди, пухкі губи і круті стегна навівають цілком певні думки – про те, що цей мульт явно повинен бути не про горіх …

Але найсумніше в “Нашій Маші” – абсолютно безпорадний сценарій. Події та репліки у мультику збудовані так, немов їх поспіхом придумували під уже намальовані 3D-ефекти. Автори “Нашої Маші” намагаються жартувати всю дорогу, але з цих жартів від сили одна-дві викликають вимучену посмішку у глядачів – великих і маленьких. Суцільні штапми і відсутність логічних зв’язок між сценами роблять мультфільм тривимірним анімованим кліпом.

У результаті “Наша Маша та чарівний горіх” в тому вигляді, в якому вийшла на екрани, навряд чи здатна хоч комусь сподобатися. Для дітей мультфільм занадто доросла і дивний, для дорослих – надто безглуздий і невинний.

Продовження не треба: про сексапільну Машу треба зняти “Останню фантазію” з еротичним ухилом, все інше забути як страшний сон.

Хтось сказав: “Порівняйте сяючий розум дитини з непримітною сірістю звичайного дорослого – і ви зрозумієте, як працює наша система виховання”. Якщо мультики чомусь вчать, то сірих дорослих російського кіно з ціннісним поруч з 1990-х вже точно не можна підпускати до дитячих казок. Залиште дітям їх чарівне дитинство – не лізьте до них зі своєю чорнухою й убогими уявленнями.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *