Тірренське море — в оточенні вулканів.

Етруски прийшли на узбережжі нинішнього Тірренського моря в XII в. до н. е.. і витіснили більш древні народи, походження яких точно не встановлено. Самі етруски жили тут аж до VI ст. до н. е.., і земля ця тоді називалася Етрурія (сучасна область Тоскана, Італія).

C точки зору історіческоі геології Тірренське море — глибока тектонічна улоговина, в центральній частині опускається до 3719 м. Саме тут через все море проходить сейсмічний розлом між Європою та Африкою, уздовж якого витягнулася ланцюг підводних гірських вершин і надводних діючих вулканів.

Вулкан Стромболі підноситься на 926 м над рівнем моря. В 2 км на північний схід від нього розташовується скеля Стромболіччіо. Незважаючи на наявність трьох активних кратерів, біля підніжжя вулкана є кілька туристичних селищ: Сан-Вінченцо, Пішіта, Фікогранде та інші.

Етруски були відважними мореплавцями і після них — між ріками Арно і Тібр залишилося багато слідів високорозвиненої цивілізації, що передувала давньоримської і зробила на неї величезний вплив. Етруски були винахідливими архітекторами, вони будували міста, прокладали дороги і придумали арки. Вони ж ввели в звичай бої гладіаторів, перегони на колісницях і обряди поховання, добре знали анатомію і навіть вміли робити зубні протези. Від них римляни перейняли найпопулярнішу модель одягу — тогу. Але під натиском римлян етруски повністю асимілювалися і втратили мову і самобутність, розчинившись серед завойовників.

Ті, що прийшли римляни дали Тірренському морю свою назву: Маре Інферум, або Нижня море: на противагу Маре Суперум, або Верхньому морю (Адріатичного). Але ці назви зникли разом з самими римлянами після розвалу їхньої імперії.

Саме з історії давньоримської імперії відомо про саму руйнівної природну катастрофу античних часів, коли виверження вулкана Везувій знищило відразу три римських міста: Помпеї, Стабія і Геркуланум. 24 серпня 79 г н. е.. почалося виверження Везувію, воно тривало цілу добу. З 20 тис. жителів Помпеїв загинуло бл. 2 тис. У 1592 р були вперше виявлені руїни Помпееа, і з тих пір розкопки ведуться постійно. У похованих під попелом містах все залишилося в тому ж вигляді, як до виверження: вулиці, будинки. Виверження було настільки сильним, що попіл долетів до Єгипту та Сирії.

В даний час Везувій — один із трьох діючих вулканів Італії і єдиний діючий вулкан континентальної Європи. Поведінка його вважається непередбачуваним. Туристів обслуговують жителі Торре-Аннунціата, міста, що виник на місці стародавнього поселення, знищеного виверженням. У 1970 р тут виявлена ​​вілла Поппеи Сабіни, об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО.

Два інших вулкана знаходяться на островах Тірренського моря: Етна — на о. Сицилія, Стромболі — на однойменному острові в складі архіпелагу Ліпарськіх островів.

Але мабуть, найцікавішим з точки зору міфології є четвертий вулкан Тірренського моря, що знаходиться на острові Вулькано. Ще «морський народ» етрусків вірив у божественне призначення цього місця, а стародавні римляни не сумнівалися в тому, що саме тут, на півдні Тірренського моря, знаходилася кузня Вулкана — бога вогню.

ірренское море з’єднують з іншими районами Середземного моря

протоки. Корсиканська протоку — на півночі, між Італією і о. Корсика (ширина — ок. 80 км). Протока Боніфаціо — на заході,

між о. Корсика і о. Сардинія (ширина — 11 км). Сардинський протоку — на півдні, між о. Сардинія і Тунісом (ширина бл. 200 км). Сицилійський протоку — на південному заході, між Сицилією і Тунісом (160 км). Мессинську протоку — на південно-сході, між о. Сицилія та Італією (ширина — 3 км).

З кожним островом Тірренського моря пов’язана довгий ланцюг історичних подій, що починаються в глибокій старовині. У наші дні тут тільки руїни нагадують про епоху воєн. Сьогоднішнє мирний узбережжі Тірренського моря — це безперервна смуга курортів і піщаних пляжів, де щороку відпочивають мільйони туристів.

Вода Тірренського моря відрізняється найбільшою в Середземному морі прозорістю, що є ще одним з численних туристичних достоїнств цього району Середземномор’я, крім вишуканих пейзажів, глибоких бухт і розміреного способу життя місцевих жителів. Втім, життя тут далеко не завжди була такою тихою. На о. Корсика, в м Аяччо, за часів Генуезької республіки, народився Наполеона Буо-напарте — другий із тринадцяти дітей в небагатій, але аристократичної сім’ї. Саме він став імператором і третій за площею острів Італії Франції та королем Італії після Сицилії та Сардинії. У 1814 г наповнені I Бонапартом. На Корсиці Наполеона заслали на Ельбу, де він тут же оголосив себе імператором острова. Пробувши тут близько десяти місяців, Наполеон повернувся до Франції, зазнав поразки при Ватерлоо, був засланий на острів Святої Єлени в Південній Атлантиці, де і помер. З ім’ям Наполеона пов’язаний і інший острів Тірренського моря, знаходиться зовсім недалеко від Корсики. Ельба — найбільший острів Тосканського архіпелагу /

Звідси пішли багато творів, з них — пригодницький роман Олександра Дюма «Граф Монте-Крісто». Ім’я героя Дюма придумав, подорожуючи по Тірренському моря. Письменник побачив острів Монтекрісто, а пізніше почув легенду про його скарби. Острів Монтекрісто входить до складу Тосканського архіпелагу, його площа 12 км2, і про нього знали ще фінікійці. Острів мав погану славу: він був притулком піратів і контрабандистів. Сьогодні це заповідник, і тут живе лише сім’я доглядача.

У Тірренське море знаходиться острів, який місцеві жителі називають «островом письменників». На острові Капрі, що знаходиться в південній частині Неаполітанської затоки, в різний час жили і працювали Леонід Андрєєв, Іван Бунін, Максим Горький, Грем Грін, Генріх Манн, Альберто Моравіа, Іван Тургенєв, Оскар Уайльд і багато інших великих літераторів. І чи не кожен з них залишив захоплені описи красот Тірренського моря і самого Капрі, відвідуючи найбільш популярні визначні пам’ятки острова, зокрема Блакитний грот Відомий також як Гротта Аззурра, або блакитний грот, він представляє собою природну печеру на північному березі острова, завдовжки близько 60 м, з єдиним входом з боку моря на човні. Світло проникає в грот зверху і надає воді світло-блакитний відтінок. Коли в гроті виявили давньоримські статуї, стало зрозуміло, що про нього знали з глибокої давнини і шанували красу цього місця.

Сьогодні Тірренське море не тільки об’єкт туризму, а й район інтенсивного судноплавства: пасажирські морські лінії пов’язують острова з материком. Рибальство також розвинене: ловлять тут сардину і тунця. Величина рибних запасів неухильно знижується, і прибережні держави запровадили жорсткий контроль над величиною улову.

Цікавий факт

■ На острові Капрі збереглися руїни вілл римських імператорів Цезаря Августа і його наступника Тиберія Краса острова так вразила обох імператорів, що вони побудували майже півтора десятка вілл на порівняно невеликій площі. Вирішивши, що перебувати в Римі небезпечно для життя, Тиберій відправився на Капрі і, за легендою, віддавав накази, посилаючи світлові сигнали з маяка, верхівка якого звалилася від землетрусу за кілька днів до смерті імператора.

■ На острові Іскья знаходиться Арагонський замок, побудований на конусі вулканічної лави. Він споруджений за наказом тирана Гієрона I Сіракузького в 474 р. до н. е..

в ході війни з етрусками. У 1441 г Альфон-со I Арагонський зруйнував зовнішню дорогу і вдосконалив міст між островами.

ПАМ’ЯТКИ

■ О. Корсика:

Аяччо. Генуезька фортеця. Будинок-музей Бонапартов, собор Успіння Пресвятої Богородиці (1577-1593 рр..);

■ О. Капрі: вілла Іовіс і терми (резиденція імператора Тіберія), вілла Дамекута, Пьяццетти, палац Черіо (XIV ст.), Блакитний грот;

■ Національні парки: Тосканський архіпелаг Гольфо ді Орозій і справ Геннаргенту (о. Сардинія), Аспромонте, Чіленто і Валло ді Діано, Чирчео;

а вулкани: Стромболі, Вулькано. Везувій;

■ Неаполь (Італія): Кастель дель Ово (XV ст.), Кафедральний собор

св. Януарія (XIII ст.), Палаццо Реалі (XVII ст.), Площа Джееу Нуово, Кастель Нуово (1279-1282 рр..), Руїни Помпеї г;

■ О. Искья: Арагонський замок (перша згадка 474 г до н.е.);

■ О. Капріо: Замок Сан-Джорджо (XV ст.).

Цікавий факт

■ Острів Сардинія — батьківщина сиру «Касу марця». У перекладі з сардінського мови «касу марця» — «гнилий сир»: у ньому містяться живі личинки комах. Ці личинки стрибають на висоту 15 см. чому під час їжі гурманам доводиться захищати очі. Через ризик здоров’ю сир офіційно заборонений

до продажу в Італії, але в 2010 р. «Касу марця» визнано культурним надбанням Сардинії і його продаж тут знову дозволена

■ Вулкан Стромболі вивергається з різною силою близько чотирьох разів на годину протягом 3 тис. років.

Цікавий факт

■ Згідно з грецьким міфам, Еол — син бога морів Посейдона — мешкає на островах Тірренського моря, верховний бог Зевс зробив його господарем вітрів. Місцеві жителі і сьогодні впевнені, що Еол живе на островах Тірренського моря і владарює над вітрами Середземномор’я: трамонтане (північним), Містралем (північно-західним), зефіром (західним), лібеккіо і сироко (південно-західними), гостро (південним), Леванте (східним), грекале (північно-східним).

■ На острові Сардинія, в провінції Нуоро — найбільше у світі кількість людей віком понад 100 років. Пояснення цьому явищу знаходять у здоровому способі життя і середземноморської кухні. Традиційне Сардинське привітання звучить як «а Кентау-ніс», що означає «живи до ста років».

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Настя Середземного моря між Апеннінським півостровом біля західного узбережжя Італії (області Тоскана, Лаціо, Кампанія і Калабрія), о-вами Сицилія, Сардинія і Корсика. Найбільші острови: Сицилія, Сардинія, Корсика, Ельба, Ліпарі, Искья. Найбільші міста і порти: Італія — ​​Неаполь (963357 чол., 2009 р.), Палермо (657161 чол., 2010 р.), Кальярі (161465 чол, 2004 р.); Франція — Бастія (42 900 чол. , 2005 р.). Протоки: Корсиканська, Боніфаціо, Сардинський, Сицилійський, Мессинську. Мови: італійська, французька, сардінський, Корсиканська. Релігія: католицизм. Грошова одиниця: євро.

ЦИФРИ

Площа: 214 тис. км2 Максимальна глибина: 3719 м.

Середня глибина: 1519 м. Середня солоність: 37,25% ° на поверхні, 38,25% «на дні

КЛІМАТ
Середземноморський. Температура води: +13 «С взимку, +25′ С влітку. Середньомісячна температура повітря: влітку +20 — +25′ С. взимку +5 — +12′ С. Середньорічна кількість опадів: 400-600 мм. Відносна вологість повітря: 60-70%.

ЕКОНОМІКА Промисловість: машинобудування (суднобудування, судноремонт), нафтохімічна, нафтопереробна промисловість, харчова (обробка риби і морепродуктів). Рибальство. Сільське господарство: рибництво. Сфера послуг: туризм, транспорт, торгівля.

За матеріалами журналу АТЛАС

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Adblock detector