Штат Делавер у США.

ВІД НОВОЇ ШВЕЦІЇ — до вільної Делавер


Свою назву штат Делавер отримав від річки на кордоні зі штатом Нью-Джерсі, а річка була названа на честь лорда Де Ла Верра — губернатора першою англійською колонії на території нинішніх США. І вже набагато пізніше Делавера стали називати місцевих індіанців племені леннапей.

Леннапеі мовою індеіцев означало «люди», і саме ці люди першими зустріли європейців, які прибули сюди з Голландії, Англії та Швеції на початку XVII ст. Делавер були ще жорстокішими воїнами, ніж навіть ірокези, але спочатку мирно співіснували з білими. Упевнені в тому, що землі належать богу Маниту, індіанці охоче приймали від білих дари і підписували папери на дарування своїх лісів і полів.

Індіанці схаменулися і почали воювати з білими лише тоді, коли на їх території з’явилася колонія Нова Швеція і був побудований форт Христина (на честь шведської королеви) на місці сучасного Уилмингтона. Шведи займалися поставками хутра і тютюну з Північної Америки до Європи і побудували ще шість фортів. Шведське поселення проіснувало з 1638 по 1655 р., а потім саме опинилося під владою Голландії. Голландцям легко було захопити всі форти Нової Швеції, т к. переважна більшість колоністів (87%) були т н. лісові фіни з колонізовані шведами балтійських територій, а фіни не горіли бажанням захищати своїх кріпосників.

Всі ці події пояснюють строкату мовну картину на цій території: спочатку тут панував шведський мову, потім фінська, потім голландський, і зараз — англійська.

У 1681 г Нова Швеція була остаточно ліквідована, а її землі ввійшли до складу кількох англійських колоній, в т ч. Делавера. Колонії приносили настільки великий дохід, що англійські лорди вступили через них в запеклу суперечку. Більше ста років тривала судова тяжба в Королівському суді Лондона, поки спадкоємці лордів не пішли на мирову: в 1767 г землі були поділені і з’явилася знаменита «лінія Мейсона Діксона-». Вона й сьогодні є частиною кордону, відокремлюючи штати Меріленд і Пенсільванія від Делавера. Остаточний же спір про кордон завершився лише в 1921 г

Сьогодні лінія Мейсона-Діксі-на одна з визначних пам’яток штату: вона проходить прямо по вулицях і навіть домівках. Делаверци зберегли близько сотні вапнякових каменів-маркерів, що позначають лінію Мейсона Діксона-.

На час появи цього роздільника тут майже не залишилося індіанців-Делавер, вигнаних в Оклахому, а також в Канаду, де вони і сьогодні живуть в резервації в провінції Онтаріо.

Під час Війни за незалежність США (1775-83 рр.). Жителі штату не захотіли різко розривати зв’язки з Англією. Делавер мав більшу незалежність від метрополії, ніж інші британські колонії в Північній Америці, і активно торгував з Британією.

Проте саме голос Цезаря Родні депутата від Делавера зіграв вирішальну роль у прийнятті Декларації незалежності від Англії 4 липня 1776 р Родні верхи на коні проскакав півтораста кілометрів, у нічний час, крізь бурю і дощ, і тільки завдяки йому у прихильників незалежності з’явився перевагу в голосах, а головний документ в історії США вступив в силу. Делавер прийняв свою першу конституцію, оголосив себе штатом, а перші губернатори отримали титул Президент штату Делавер.

Під час Громадянської війни 1861-65 рр. більшість населення Делавера виступило на стороні мешканців півночі, але багато було й таких, хто воював на стороні конфедератів. Роз’єднаність в політичних поглядах делаверцев виразилася в тому, що Тринадцята поправка до Конституції США, що скасовує рабство, була ратифікована штатом Делавер лише в 1901 г Делавер передостанній зі штатів за величиною, який випередив за площею лише штат Род-Айленд, але вигідне місце розташування, непроста історія та розвинена економіка ставлять його в один ряд з найбільшими. Делавер штат з високорозвиненою промисловістю; більшість виробництв розташовані на півночі, в окрузі Нью-Касл. Тут і в околицях Уилмингтона проживає майже 70% населення штату. Південь Делавера вважається агропромисловим районом, продукція якого поставляється, головним чином, до столиці США Вашингтона, а також у Нью-Йорк, Філадельфію і Балтімор.

Ще одна вкрай прибуткова галузь не настільки помітна: тут досить низькі податки, тому близько 50% компаній малого та середнього бізнесу США, а також невідоме число іноземних зареєстровані саме тут.

Перетворення Делавера у великий індустріальний центр пов’язане з сімейством Дюпон Французький емігрант-хімік Елетер Дюпон побудував свій перший пороховий завод недалеко від струмка Брендівайн-Крік в 1802 г в Вілмінгтоні. Сьогодні акції компанії «Е. і дю Пон де Немур », що належать родині Дюпон, дуже високо котируються на всіх біржах світу. Сама компанія — одна з найбільших в світі хімічних підприємств і входить до списку найбільших компаній США за рівнем доходу (Форчн 1000), займаючи 81-е місце з капіталом в 200 млрд дол Багатство Дюпонів і Делавера — побудовано, зокрема, на впровадження нейлону .

Делавер дуже добре заробив на війнах, виробляючи порох і озброєння. До кінця Першої світової чисельність міського населення Делавера перевищила чисельність населення сільськогосподарських районів. Під час Другої світової війни Делавер виробляв міноносці, бомбардувальники, вантажівки, а харчова промисловість штату виробляла армійські раціони: яєчний порошок і знамениту тушонку, прозвану в СРСР «другий фронт».

Зароблені гроші Дюпони витрачали так, щоб про сім’ю залишилася добра пам’ять в штаті, де шанують традиції і оберігають пам’ять про минулих епохах. Найдавнішими тут є побудовані в 1698 г Стара шведська церква і Будинок-музей Хендріксон, оголошені національним надбанням. Родині Дюпон не чужа була благодійність: вони заснували Музей-садибу Уінтертур, де в 175 кімнатах представлено 85 тис. експонатів американського декоративного мистецтва періоду 1640-1860 рр. Завдяки Дюпонам в Вілмінгтоні з’явився Музей-бібліотека Хаглі з величезним зібранням документів з американської історії та старовинними технічними пристосуваннями для виробництва пороху, що використалися на заводах Дюпона.

Тим же Дюпонам штат зобов’язаний однією з кращих в країні мереж громадських шкіл і першокласними шосейними дорогами. Спадкоємці імперії Дюпонів тепер будують нафтопереробні заводи, що мають роботу десяткам тисяч делаверцев. При всій своїй діловій активності сімейство Дюпонів залишається закритим з найбагатших кланів Америки, і навіть у рідному Делавері про них знають мало.

З настанням кризи підприємств в штаті стало менше, що підштовхнуло до розвитку туристичної сфери, благо умови для цього прекрасні. Для такого маленького штату, як Делавер, у нього дуже довга берегова лінія. Зараз це — район пляжів, особливо в містечках Рехобот-Біч (від біблійного вислову «місце для всіх»), Льюїс, Дьюї-Біч, Бетані-Біч і Саут-Бетані-Біч, де смуга пляжів витягнулася на багато кілометрів. Гори Пенсільванії затуляють узбережжі Делавера від північних вітрів, від чого місцевий клімат дуже м’який і вважається корисним для здоров’я. Відпускних американців залучають крім погоди ще й гарні маленькі містечка, курортна нічне життя і безмитні товари.

ПАМ’ЯТКИ

■ Долина Брендівайн: маєтки родини Дюпон, Музей Хаглі, вежа Рокфорд-тауер:

■ Особняки Амстел-Хаус (1730 р.) і Олд-Корт-Хаус (1732 р.) (г Ньюкасл);

■ Курорти Льюїс і Рехобот-Біч;

■ р. Довер: Музей побуту малих міст, Музей американського мистецтва Біггса (1993 р.). Центр мистецтв Шварца (колишній Будинок опери Довера, 2001 р.), Музей авіації:

■ Історичний парк штату Форт-Делавер (г Делавер-Сіті);

■ Музей індіанців (г Мілсборо);

■ Меморіальний міст Делавера (найдовший двопрогонової підвісний міст у світі):

■ р. Вілмінгтон: скандинавська церква Холі-Трініті (1698 р.), історичний парк Форт-Крістін (1638-88 рр..), Оперний театр;

■ р. Грінвіл: пором Вудланд-феррі, центр гірської рослинності Маунт-Куба.

Цікавий факт

я В 1938 р. в Швеції була випущена пам’ятна монета в дві крони на честь 300-річчя заснування колонії Нова Швеція.

я Поруч з м. Довер влаштувалася велика громада амішів — прихильників вкрай консервативної протестантської релігійної організації. Вони їздять в чорних каретах, їм заборонено слухати радіо, вони займаються селянською працею і не будують культових споруд. ■ Столиця штату — г Довер — був заснований в 1683 р. Вільямом Пенном і отримав свою назву на честь англійського міста Дувр. т Неофіційні назви штату Делавер: «Перший штат» (першим з 13 колоній ратифікував Конституцію 7 грудня 1787 р і став штатом); «Алмазний штат» (за важливе стратегічне положення на східному узбережжі США), «Штат Синього півня» (жителі штату захоплюються півнячими боями).

Цікавий факт

■ У 1880 р. пляжне містечко Рехобот-Біч стало місцем проведення першого в США конкурсу краси. Одним з трьох суддів конкурсу був всесвітньо знаменитий винахідник Томас Едісон.

■ На півночі штату знаходиться м Одеса (нас. ок. 500 чол). Спочатку тут була індіанське село Аппокуінімі. Місто не раз міняв назву, поки в 1855 г не був перейменований в Одесу — на честь чорноморського порту. Місцеві жителі стверджують, що це було зроблено для підняття авторитету міста.

ЕКОНОМІКА ВРП (на душу населення): $ 34 199. Промисловість: хімічна (пластмаси, гума, переробка нафти), фармацевтична (компанія «Астра Ценека»), автомобільна (Фіскер автомотив) целюлозно-паперова, харчова. Сільське господарство: кукурудза, пшениця, соя, овочі, птахівництво (кури), м’ясомолочне тваринництво. Рибальство.

Видобуток піску, гравію, магнію. Сфера послуг: туризм, фінансові послуги (Банки та офшорні компанії: Бенк оф Америка, Вілмінгтон траст, Бенк Уан), торгівля, транспорт.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ Офіційна назва:

штат Делавер. Розташування: східне узбережжя США, Столиця: м Довер (Делавер) (35811 чол., 2006 р.). Адміністративно-територіальний поділ: три округи — Кент, Нью-Касл і Сассекс.

Форма правління: палата представників (41 член) і сенат (21 член) Девіз: «Свобода і незалежність». Мови: англійська — 90,5%, іспанська — 4,7%, французький — 0,7%, китайський — 0,5%, німецький — 0,5%. інші — 3,1% (2000 р.). Етнічний склад: білі — 68,9% (з них — 8,2% іспаномовні і Латик), чорні або афроамериканці — 21,4%, американські індіанці і корінні жителі Аляски — 0,5%, азіати — 3,2%, інші — 3,4%, метиси — 2,6% (2010 р.). Релігії: методисти — 20%, баптисти — 19%, поза релігією — 17%, католики — 9%, лютерани — 4%, пресвітеріанці — 3%, п’ятидесятники — 3%. англікани — 2%, адвентисти сьомого дня — 2%, Церква Христа — 1%, інші християни — 3%, мусульмани — 2%, іудеї — 1%. інші — 5%, не вказали — 9% (2001 р.). Грошова одиниця: долар США. Найбільші міста: Вілмінгтон, Ньюарк, Брук сайд.

Найбільші річки:

Нантікок, Лайпсік, Делавер, Найважливіший порт: Вілмінгтон.

КЛІМАТ

Помірний, вологий, з м’якою зимою і теплим літом.

Середня температура січня: +1,8 ° С. Середня температура липня: +32′ С. Середньорічна кількість опадів: 1100 мм.

Середньорічна вологість повітря: 40-60%.

ЦИФРИ

Площа: 6452 КМГ (49-й за величиною штат США).
Населення: 897 934 чол, (2010 р.). Щільність населення 139,2 чол / КМГ Найвища точка: м Ебрайт-Азимут (136,5 м).
Середня висота над рівнем моря: 18 м
Довжина берегової лінії: 613 км

За матеріалами журналу «АТЛАС»

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: