Екатерина Гордон Вконтакте.

Телерадіоведущая, письменниця і співачка — про своє музичному проекті, страшному Путіні, похоронах гламуру і Ксенії Собчак.

 

Розкажіть будь ласка про ваш проект Blondrock. Чи давно у вас з’явилися музичні амбіції?

Тут справа не в амбіціях. Я давно захоплююся музикою і навіть закінчила з відзнакою музичну школу по класу фортепіано. Але життя складалося так, що я завжди займалася чимось іншим. В кінці 2009-го року я зустріла музикантів, з якими змогла нарешті записувати музику. Не можу сказати з якої причини, але у величезній кількості почали з’являтися пісні. Зараз їх вже більше п’ятдесяти. Я вже доросла людина і вважаю за краще займатися тим, що мені подобається. А крім того, що мені подобається — це у мене ще й непогано виходить.

 

У вас потихеньку починають з’являтися кліпи — вони є в ефірах?

Ми віднесли кліп «Місто» на Муз-ТБ, і його, по ідеї, повинні почати скоро транслювати. Буквально днями ми знімаємо кліп «Математика», який точно не візьме жоден канал. Він присвячений темі свободи і буде дуже жорсткий: там будуть документальні зйомки розгонів різних маршів і кадри, які на госканалах і в інтернеті останнім часом дуже активно зачищають. Цей кліп осібно стоїть у всій творчості Blondrock: Взагалі ми намагаємося співати пісні легкі і радісні, а цей ролик з’явився після того, як я сама побувала на Трумфальной площі під час «Маршу незгодних».

За допомогою свого музичного проекту ви ще й благодійні завдання вирішуєте?

З тих пір, як Путін поговорив по Першому каналу з артистами про благодійність, у нас всі прокинулись. Ще пару років тому за спробу зібрати гроші хворому хлопчику Васі мене на радіо «Маяк» жерли хто завгодно, Ксюша Собчак всіляко лаяла. А зараз дивіться, як всі вони звернулися у цю віру. Тільки тому, що вітер подув. Я вважаю так: плювати, які цілі переслідує людей, збираючи гроші на добру справу. Якщо буде результат, то мені справді немає діла до того, що він хотів від початку — пропіаритися або щось ще. Я в подібних акціях брала участь ще до появи групи. Не тому, що я така гарна: раз є можливість комусь трохи допомогти, чому б цього не зробити? Нашій групі не складає труднощів прийти і заспівати — це така дрібниця. Тому ми дуже часто виступаємо безкоштовно. У нас навіть є пісня «Поліна хоче жити», написана для хворої дівчинки, заради якої організували щотижневий фестиваль в московському клубі «Гоголь». Вхід коштував всього 100 рублів. І так потихеньку з усіх набралася потрібна сума.

 

Якщо б ви були присутні на тій зустрічі з Путіним, ви б про благодійність говорили або про «маршах незгодних»?

Я знаю одне: такого тупого питання, як Діана Арбеніна про молоко у пляшечці, який їй не дозволили пронести на борт літака, я б точно не поставила. З одного боку, я б очканула, скажу вам чесно. Путін така інфернальна персона, його багато хто боїться, це один із самих сильних і багатих людей у світі. Зрозуміло, що поки я його не бачу, я готова говорити все, що думаю. А так — хто знає. І дуже рада, що не злякався Шевчук, що почалася нова хвиля обговорення теми свободи в країні — це хвилює мене дуже сильно. Я виховую себе кожен день так, щоб не лякатися ні Путіним, ні ментів, ні якихось зіткнень з державою, тому що жити в страху неможливо. Я як журналіст дуже багатьом ризикую, навіть коли пишу у своєму блозі і виходжу на Тріумфальну зовсім не з боку Молодої гвардії. Тому що мені закривають виходи кудись, як це було з багатьма журналістами. Але по-іншому зараз жити не можна, по-моєму. Краще я буду незалежним музикантом в групі Blondrock, ніж черговий телевізійної бл ****

. Ви досі вірите в чарівну силу телебачення?

Телебачення — це така перевірка на вошивість. Це таке криве дзеркало, в якому людина не з дуже стійкою психікою або без стрижня просто зазнається і перетворюється на якогось медіа-виродка. Такі речі відбувалися з дуже пристойними людьми на моїх очах. Вони забували, що ще недавно закликали людей до свободи, виходили на мітинги і боролися за інших. А потім відбувається якийсь клацання в голові — і дивишся, ті, хто хаял Рубльовку, вже там живе. Хто судився з різними монстрами — вже їх у передачку покликав. Тобто, там відбувається страшне. Був період, коли у мене їхала дах потихеньку, але слава Богу, її поправили так, що доводилося робити все заново і через стрес витверезити. Для мене телек — це спосіб піару групи, просування моїх думок і продуктів творчості. Просто піарити Катю Гордон мені нецікаво.

 

А в Інтернеті, по-вашому, є свобода слова?

Немає ніякої свободи слова ніде. Закрили Топ-Яндекс, зачищали інформацію в ЖЖ у зв’язку з тим же «Маршем незгодних», на моїх очах в топ виходили нічого не значущі тексти про хороших міліціонерів. Федір Бондарчук отут заявив, що, виявляється, 31-го травня на Тріумфальній були хороші дітки з «Молодої гвардії», які збирали донорську кров на пересувних пунктах, а потім з’явилися якісь провокатори. Я там була, на відміну від Бондарчука, і провокаторів бачила штуки три, які кидали димові шашки. Решта «незгодні» були абсолютно пристойними людьми: вчителі, підлітки — то є просто люди, які мають право висловити свою думку. Ось Бондарчук там не був, його завдання — лизати жопу «Єдиної Росії». Але все одно глас народу не задушити, і Інтернет модерувати не так легко, як телек. Там більше простору, і потихеньку все одно вже нове, свіже починає просуватися.

 

Ви користуєтеся соціальними мережами за прямим призначенням, тобто для спілкування з друзями?

Я в більшості мереж присутній, але не сиджу там постійно — моя помічниця Віка періодично оновлює інформацію. І коли там накопичується якусь кількість пошти, я відповідаю. На більше у мене фізично немає часу. Є мережі, які, звичайно, морально застаріли, типу «Однокласників». А є мережі, які дуже борзо і бурхливо розвиваються, і для творчої людини — це крутий ресурс. У Blondrock ВКонтакте є група, вона досить свіжа, маленька, там присутня невелика кількість шанувальників. Сподіваюся, вона буде рости.

 

На творців Контакту хочуть подати до суду за поширення нелегального контенту …

Ось це свинство, я цього взагалі не розумію і проти цього виступаю всіляко. Коли почнеться пошук крайніх, постраждають власники ресурсів, які технічно і фізично не можуть відслідковувати таку кількість щомиті що поширюється в мережі контенту.

 

Не можу не торкнутися теми вашого конфлікту з Ксюшею Собчак два роки тому. Як ви вважаєте, розставив чи економічна криза все на свої місця? Або нарвану гламур живе?

Представники гламуру перетворили той срач у боротьбу ідеологій, що неправда — просто посварилися дві не дуже розумних панянки. Одна з них стала використовувати ситуацію в своїх цілях, перетворюючи образ відвертої хабалкі в образ якоїсь псевдоінтеллектуалкі — це я кажу про Ксюші. А інша не дуже грамотно себе повела, тому що під впливом стресу почала писати всяку фігню в блозі. Хто краще? Та ніхто не краще. Я дуже не люблю брехунів, а Ксюша постійно бреше. Причому в такому обсязі, що мені навіть страшно за неї і хочеться запропонувати послуги психіатра. Ось, наприклад, вона звинувачує Волочкову в тому, що та розповідає про своє особисте життя. А потім так само розповідає про своє особисте життя і підтасовує факти минулого абсолютно легко. І коли я читаю ксюшін переказ нашого конфлікту, мені навіть нічого відповісти, тому що це все брехня на брехні. Я проти неї вже нічого не маю, як персонаж вона мене як і раніше не цікавить. А брехлива гламурна катавасія, яку вона весь час влаштовує, мені огидно.

 

Чи не час поховати гламур?

Колись я дуже рано почала кричати, що його пора ховати, але в підсумку стала передвісником зміни тенденцій. Інша справа, що гламур не може померти взагалі — він просто займе свою нішу. І він починає це робити через кризу, чи тому, що це явище більше не цікаво в тому обсязі, в якому воно було цікаво раніше. Зараз в моді більше антигламурне напрямку, вони вигідніше виглядають з політичної точки зору. Потрібні ударники, потрібні герої, потрібні такі відмінники — це навіть більше соціалістична тенденція. А гламур — тенденція капіталістична, і ми її навіть не можемо і потягнути по грошах. Мені вона не близька спочатку, як втім і більшій кількості людей в нашій країні. Дійсно, в бідній країні пропагувати перемогу грошей і успіху над чимось людським, на мій погляд, не можна. Це просто згубно. Взагалі я останнім часом думаю так: кожен хай вибирає своє. Я не маю права нікого вчити, але маю право говорити те, що я думаю. Хто думає так само — круто. А якщо це привід для тупоголових братії покричати, що Катя Гордон дура, то й будь ласка. Я-то збираю пристойні зали зі своєю групою Blondrock. Так що нехай кожен вибирає своє, а час розсудить.

Вас би здивувало, якби ваш реггі-трек для Євробачення все-таки прорвався на конкурс, і ви б перемогли?

Звичайно, здивувало б. Але у нашої жартівливої пісні було б більше шансів, ніж у Наявність, тому що в цьому був флер цього «Євробачення». Перемогла як раз дівчинка, яка жартувала, а тужливу пісню Наявність нікому до серця не припала. На мене ніколи не нападав щастя просто так на голову. Тільки той, хто оре і робить те, що він хоче щиро і по-справжньому, він проб’ється. Вже пофіг на удачу, невдачу, Ксюшу, Тіну, Валю.

 

А ви відчуваєте інтелектуальну перевагу над Тіною або Ксюшею?

Я стала дорослою тіткою і розумію, що міряються розумовими здібностями тільки дурні. У чомусь ці панночки мене перевершують, вони більш пробивні. Тіна, наприклад, прекрасний комунікатор. Вона знає як на взаємовигідних умовах кого-то з ким-то звести, як організувати зустріч. Так що приїхала з Грузії вірмено-грузинська дівчина тепер вже якимось чином у Громадській палаті. У цьому її талант. За це її можна поважати. Інша справа, що ходіння по головах я не вітаю. Тепер-то ми точно в різних нішах існуємо назавжди. Вони медіа-герої, які існують для того, щоб підтримувати свою медіа-славу. Якщо я напишу пісню, яка заживе незалежно від мене — значить, я перемогла. А якщо я буду всього лише медіа-персонажем, нічого не виробляють — значить, я програла.

 

Ви не раз публічно сумнівалися, чи варто було залишати собі прізвище колишнього чоловіка Олександра Гордона.

Тепер не сумніваюся. Якщо це єдиний привід мене покусати — значить, я пристойна людина. Тому що через стільки років до мене є всього дві претензії — скандальний ефір з Ксюшею та прізвище Саші. За п’ять років існування в медіа всього два косяка — це не так-то багато. А натовпі потрібен привід мене ненавидіти. Натовп дивиться в телевізор на Лоліту Мілявську не тому, що вона гарно співає, а тому що натовпі треба позлословіть: дивіться, вона стала ще товщі.

Що у вас у найближчих планах?

У нас гряде запис альбому, а також великий концерт з презентацією диска. Також зйомки кліпу, яким я вас, сподіваюся, заінтригувала, і заключний річний концерт у «Китайському льотчику Джао Да» А також купа роботи над собою. Я хочу співати як Аланіс Морріссет, а поки я співаю, як Катя Гордон.

 

Катя Гордон ВКонтакте http://vkontakte.ru/id5182022
Интервью взято и переведено с журнала Вкурсе http://vkontakte.ru/app1850211#/article/2/1/last/1/1448796/

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Adblock detector