Медіамагнати VS ВКонтакте: композитор Олександр Шульгін

Відомий музичний продюсер, автор десятків хітів у виконанні Валерії, Олександра Буйнова та інших поп-зірок, продюсер проекту «Стань зіркою» і третьої «Фабрики» коментує конфлікт Олександра Акопова і «Вконтакте» в авторській колонці для викорис.

Перевод с http://vkurse.vkontakte.ru/?mid=2873527#/article/29/1/last/1/1469435/

Конфлікт правовласників і користувальницьких сервісів не новий. Просто в даній конкретній ситуації на гребені хвилі опинилися соціальна мережа Вконтакті та Олександр Акопов в іпостасі одного з топ-менеджерів «Амедіа».

Олександра Акопова я знаю як чудового професіонала і апологета розвитку тематичній індустрії, в першу чергу телевізійної. У відомому своєму висловлюванні Олександр виступив як функціонер своєї компанії, якому необхідно саме так виступати, згідно з посадовими обов’язками перед акціонерами і трудовим колективом. А ось яка думка Олександра Акопова як людину нам не ясно. Воно може бути іншим. Я впевнений в тому, що Олександр, як і майже кожен у нашій країні, не змученої авторським правом, не раз переглядав і або прослуховував і або скачував якийсь музичний або аудіовізуальний файл. І вже точно купував або переглядав «палений» DVD з фільмом або прослуховував подібний CD з музикою. Неможливо жити в Росії і не зробити цього хоч раз, вільно або мимоволі.

Я так міркую тому що, як і кожен слабкий і грішна людина, суджу по собі.

Я є акціонером музичного видавництва «Прізвище», який оперує різними авторськими правами, в тому числі і правами на більш ніж 400 моїх музичних творів.

Але що стосується мене особисто, то я вважаю, що музика (контент) повинна поширюватися вільно. Я пишу музику для слухачів, а не для магазинів! Саме тому я чітко і публічно відстоюю позицію вільного розповсюдження музики всіма можливими способами:

— Я надаю вільне прослуховування своєї музики на своєму сайті.

— Перше вільне прослуховування і скачування файлів з піснями я здійснив ще в 2000 році, за кілька днів до виходу популярного і мега успішного надалі альбому «Перший Інтернет альбом».

— Я публікую свої статті на предмет вільного розповсюдження музики і змін авторського права.

— Я радію, що, скажімо, в мережі ВКонтакте знаходиться більше мільйона файлів пісень та інструментальних п’єс, написаних і записаних мною і виконаних різними артистами. Це означає, як мінімум стільки людей слухають мою музику, а значить я живу не дарма. Бо для мене творити і значить жити. А немає музики без слухача.

Розповсюдження музики (контенту) має бути вільним.

За кожним обмеженням у вигляді того ж авторського права негайно послідують обмеження і політцензурние, що обмежує просту свободу самовираження. Це ми вже проходили в оффлайновом світі і не раз.

Вільне розповсюдження музики (контенту), як результатів творчої діяльності, є гуманним актом по відношенню як до автора, так і до слухача, глядача, читача. Невже буде гуманно, якщо Закон обмежить мене дати почитати книжку моєму другові або сусідові або однокурсники? Або, коли я їду у своєму автомобілі, невже мене обмежать у можливості включити програвач з диском для друзів, які супроводжують мене? Так чому ж я не можу цього зробити на своєму компі? Або в своєму обліковому записі? І не треба під це підтягувати Законодавство. Це обмежує мою свободу як особистості і в той же час у багатьох випадках обмежує бажання автора (ів) вільно поширювати їхні твори.

Я взагалі вважаю, що якщо автори пишуть тільки за гроші, то це так, писаки, а не автори. Автор пише і тоді, коли немає замовлень, і коли немає грошей, тому, якщо він Автор, він не може не писати і створювати він найчастіше не з нагоди, а всупереч. А ось всяка околопісательская шелупонь як раз і голосить пронизливо з приводу порушення їхніх авторських прав. Бо бояться, що більше нічого не зможуть написати і поки не зрозумів народ, що їх писання є щось водянисте, несерйозне потрібно якомога швидше це продати. От і переживають. А справжні Автори знаходять в собі сили для нових створення не в отриманих гонорари, а в кількості своїх слухачів, глядачів, читачів.

Але якщо хтось інший нахабним чином заробляє на вільному розповсюдженні музики і наживається на слухачах і авторів, випускаючи і перепродуючи з колосальними прибутками піратські диски, і кладе всі гроші в свій набряклий від узурпації і одночасно тремтячий від страху кишеню, то це, звичайно, далеко і від гуманізму і від чистого ідеї вільного розповсюдження. І тут, звичайно, я зовсім не толерантним. А як би ви поставилися до свого однокурсникові, який приніс би з собою нову цікаву книжку і давав її почитати тільки за 100 рублів на вечір? Або Ваш знайомий вимагав би з Вас 15 рублів за те, що Ви, сидячи з ним у його машині, слухаєте у програвачі нову пісню?

Руки б, напевно, таким більше не подали.

Такою є моя особиста людська та авторська позиція.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: