Підбірка притчею всіх часів і народів-3

Индекс материала
Підбірка притчею всіх часів і народів-3
Страница 2
Все страницы

Проведіть час з користю.

Притча 1

_________

Одна людина прийшла в перукарню. Під час стрижки і гоління заговорили з перукарем про Бога.

Перукар сказав:

– Що б ви мені не говорили, а я не вірю, що Бог є.

– Чому? – Запитав клієнт.

– Достатньо вийти на вулицю, щоб переконатися, що Бога немає. Ось скажіть, якщо Бог існує, звідки стільки хворих людей? Звідки безпритульні діти? Якби він дійсно існував, не було б ні страждань, ні болю. Важко уявити собі люблячого Бога, який допускає все це.

Клієнт задумався. Коли перукар закінчив роботу, клієнт щедро розплатився. Вийшовши з перукарні, він побачив на вулиці зарослого і неголеного людини. Тоді клієнт повернувся в перукарню, запросив перукаря до вікна і, показуючи пальцем на бродягу, сказав:

– Перукарів не існує! – Ввічливо підняв капелюха і вийшов.

Притча 2

___________

Бог зліпив людину з глини, і залишився у нього невикористану шматок.

– Що ще зліпити тобі? – Запитав Бог.

– Зліпи мені щастя, – попросив чоловік.

Нічого не відповів Бог, і тільки поклав людині в долоню залишився шматочок глини.

 

Притча 3

___________

Два ангела-подорожнього зупинилися на нічліг в будинку багатої сім’ї. Сім’я була негостинна і не захотіла залишити ангелів у вітальні. Замість того вони були укладені на нічліг в холодному підвалі. Коли вони розстилали ліжко, старший ангел побачив діру в стіні і заклав її. Коли молодший ангел побачив це, то запитав, для чого. Старший відповів:

– Речі не такі, якими здаються.

На наступну ніч вони прийшли на нічліг в будинок дуже бідної, але гостинної людини і його дружини. Подружжя розділили з ангелами небагато їжі, яка у них була, і сказали, щоб ангели спали в їх ліжках, де вони можуть добре виспатися. Вранці після пробудження ангели знайшли господаря і його дружину тими, що плачуть. Їх єдина корова, молоко якої було єдиним доходом сім’ї, лежала мертва в хліві. Молодший ангел запитав старшого:

– Як це могло статися? Перший чоловік мав все, а ти йому допоміг. Інша сім’я мала дуже мало, але була готова поділитися всім, а ти дозволив, щоб у них померла єдина корова. Чому?

– Речі не такі, якими здаються, – відповів старший ангел. – Коли ми були в підвалі, я зрозумів, що в дірі в стіні був клад із золотом. Його господар був грубий і не хотів зробити добро. Я відремонтував стіну, щоб скарб не був знайдений. Коли на наступну ніч ми спали в ліжку, прийшов ангел смерті за дружиною господаря. Я віддав йому корову. Речі не такі, якими здаються. Ми ніколи не знаємо все. І навіть якщо маєш віру, тобі треба ще вселити довіру, що все, що приходить, є в твою користь. А це зрозумієш з часом. Деякі люди приходять в наше життя і швидко йдуть, деякі стають нашими друзями, і залишаються на хвилину. Вчора – це історія. Завтра – таємниця. Сьогодення – це дар. Життя є чари, і смак кожного моменту неповторний!

 

Притча 4

____________

В одного африканського короля був близький друг, з яким він разом виріс. Цей друг, розглядаючи будь-яку ситуацію, яка коли-небудь траплялася в його житті, якби була позитивна чи негативна, мав звичку казати: «Це добре!»

Одного разу король перебував на полюванні. Друг, бувало, готував і заряджав рушниці для короля. Очевидно, він зробив щось неправильно, готуючи одне з рушниць. Коли король взяв у свого друга рушницю і вистрілив з нього, у нього відірвало великий палець руки. Досліджуючи ситуацію, один як завжди говорив: «Це добре!» На це король відповів: «Ні, це не добре», – і наказав відправити свого друга у в’язницю.

Минуло близько року, король полював у районі, в якому він міг, на його думку, перебувати зовсім безбоязно. Але канібали взяли його в полон і привели в своє село разом з усіма іншими. Вони зв’язали йому руки, наносили купу дров, встановили стовп і прив’язали короля до стовпа. Коли вони підійшли ближче, щоб розвести вогонь, вони помітили, що у короля не вистачає великого пальця на руці. Через свого забобони вони ніколи не їли того, хто мав ущербність в тілі. Розв’язавши короля, вони його відпустили.

Повернувшись додому, він згадав той випадок, коли він втратив палець, і відчув докори сумління за своє звернення з одним. Він одразу ж пішов до в’язниці, щоб поговорити з ним.

– Ти мав рацію, – сказав він, – це було добре, що я залишився без пальця.

І він розповів усе, що тільки що з ним сталося.

– Я дуже шкодую, що посадив тебе в тюрму, це було з мого боку погано.

– Ні, – сказав його друг, – це добре!

– Що ти кажеш? Хіба це добре, що я посадив свого друга на цілий рік у в’язницю?

– Якби я не був у в’язниці, то був би там разом з тобою.

 

Притча 5

_______________

Якось до одного села прийшов і залишився там жити старий мудрий чоловік. Він любив дітей і проводив з ними багато часу. Ще він любив робити їм подарунки, але дарував тільки крихкі речі. Як не намагалися діти бути акуратними, їх нові іграшки часто ламалися. Діти засмучувалися і гірко плакали. Проходило якийсь час, мудрець знову дарував їм іграшки, але ще більш тендітні.

Одного разу батьки не витримали і прийшли до нього:

– Ти мудрий і бажаєш нашим дітям тільки добра. Але навіщо ти робиш їм такі подарунки? Вони стараються, як можуть, але іграшки все одно ламаються, і діти плачуть. А адже іграшки такі прекрасні, що не грати з ними неможливо.

– Мине зовсім небагато років, – посміхнувся старець, – і хтось подарує їм своє серце. Може бути, це навчить їх поводитися з таким безцінним даром хоч трохи акуратніше?

 

Притча 6

_______________

Давним-давно в старовинному місті жив Майстер, оточений учнями. Найздібніший із них одного разу задумався: «А чи є питання, на яке наш Майстер не зміг би дати відповіді?” Він пішов на квітучий луг, піймав найкрасивішу метелика і сховав її між долонями. Метелик чіплялася лапками за його руки, і учневі було лоскотно. Посміхаючись, він підійшов до Майстра і запитав:

– Скажіть, яка метелик у мене в руках: жива чи мертва?

Він міцно тримав метелика в зімкнутих долонях і був готовий у будь-яку мить стиснути їх заради своєї істини.

Не дивлячись на руки учня, Майстер відповів:

– Все в твоїх руках.

 

Притча 7

_______________

Учень запитав Майстра:

– Наскільки вірні слова, що не в грошах щастя?

Той відповів, що вони вірні повністю. І довести це просто. Бо за гроші можна купити ліжко, але не сон; їжу, але не апетит; ліки, але не здоров’я; слуг, але не друзів; жінок, але не любов; житло, але не домашнє вогнище; розваги, але не радість; освіта, але не розум. І те, що названо, не вичерпує список.

 

Притча 8

_______________

Жив-був один дуже запальний і нестриманий молодий чоловік. І ось одного разу його батько дав йому мішечок з цвяхами і покарав кожен раз, коли він не стримає свого гніву, вбити один цвях в стовп огорожі.

У перший день в стовпі було декілька десятків цвяхів. На другий тижня він навчився стримувати свій гнів, і з кожним днем ​​число забитих в стовп цвяхів стало зменшуватися. Хлопець зрозумів, що легше контролювати свій темперамент, ніж забивати цвяхи.

Нарешті прийшов день, коли він ні разу не втратив самовладання. Він розповів про це своєму батьку і той сказав, що цього разу кожен день, коли синові вдасться стриматися, він може витягнути з стовпа по одному цвяху.

Йшов час, і прийшов день, коли він міг повідомити батька про те, що в стовпі не залишилося жодного цвяха. Тоді батько взяв сина за руку і підвів до огорожі:

– Ти непогано впорався, але ти бачиш, скільки в стовпі дірок? Він вже ніколи не буде таким як раніше. Коли говориш людині що-небудь зле, у нього залишається такою ж шрам, як і ці дірки. І неважливо, скільки разів після цього ти вибачишся – шрам залишиться.

Притча 9

_____________

Одного разу Ходжа піднявся на поміст, щоб виголосити промову.

– О, люди, знаєте, що я вам скажу?

Ті відповідали:

– Ні, Ходжа, не знаємо .- кращі притчі

Нассреддін пішов з помосту, говорячи:

– Немає потреби говорити для тих, хто не знає.

Іншим разом, піднявшись на поміст, він запитав:

– О, браття, знаєте, що я вам скажу?

– Так, Ходжа, знаємо .- кращі притчі

Насреддін пішов з помосту, сказавши:

– Як я буду говорити людям знає?

Народ здивувався його поведінці, і все домовилися, що наступного разу, коли підійметься на поміст, частина відповість йому, що знають, а частина, що не знають.

Дійсно, Насреддін якось знову піднявся на поміст і запитав:

– О, правовірні, чи знаєте ви, яку мова я вам скажу? – Найкращі притчі

Вони відповідали:

– О, Ходжа, частина з нас знає, а частина не знає.

Почувши від них ці слова, Ходжа Насреддін сказав:

– І що ви за хороші люди! Нехай ті, які знають, пояснять тим, хто не знає.

І знову пішов з помосту .- кращі притчі

 

Притча 10

__________

У лікарні в одній палаті лежали два важко хворих людини. Один лежав біля вікна, а ліжко іншого розташовувалася біля дверей.

– Що там видно у вікні? – Якось запитав той, що лежав біля дверей.

– О! – Пожвавішав перший. – Я бачу небо, хмари, що нагадують звіряток, озеро і ліс вдалині .- кращі притчі

Кожен день лежить біля вікна розповідав своєму сусідові про те, що відбувається за вікном. Він бачив човен, рибаків з величезним уловом,

дітей, що грають на березі, юних коханців, що тримаються за руки і не зводять один з одного сяючих очей.

У той час як він спостерігав всі ці дивовижні події за вікном, його сусіда мучила глуха злість. «Це несправедливо, – думав він. –

За які такі заслуги його поклали біля вікна, а не мене, і я можу споглядати тільки двері з облупленою фарбою, тоді як він

милується виглядом з вікна? »

Одного разу, лежачий біля вікна сильно закашлявся і став задихатися. Він намагався дотягнутися до кнопки виклику медсестри, але у нього не було сил, тому що він здригався від кашлю. Сусід спостерігав за подіями. Йому нічого не коштувало натиснути на свою кнопку, але він цього не зробив.

Через деякий час перший затих і витягнувся на своєму ліжку .- кращі притчі

Коли його забрали, сусід попросив медсестру, щоб його переклали до вікна. Медсестра виконала прохання хворого, перестелити його ліжко, допомогла йому перелечу на протилежну ліжко і, переконавшись, що хворому зручно, попрямувала до дверей. Раптом її зупинив здивований вигук хворого:

Як же так! Це вікно виходить на глуху сіру стіну! Але той, хто помер, розповідав мені, що бачив ліс, озеро, хмари, людей … Як же

він міг все це бачити з цього вікна?

Медсестра сумно посміхнулася:

– Він взагалі не міг нічого бачити; ваш покійний сусід був сліпим. – Кращі притчі

 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *